Іскра життя Ремарк Е.М.

«Дивно, як змінюється сприйняття, коли з’являється надія...»

Березень 1945-го. Концтабір Меллерн вважається дуже гуманним: тут немає газових камер. Але щоденно смерть від голоду, знущань, хвороб забирає сотні тих, у кого замість імен — лише номер. Відчайдушне передчуття скорого звільнення об’єднує змучених мешканців Малого табору. Вижити повинен хоч хтось. Аби не забути. Аби розповісти правду. Аби знайти сили розпочати все наново, пам’ятаючи про ті іскри життя, які згасли назавжди...

Еріх Марія Ремарк — один із найпопулярніших та улюблених німецьких письменників двадцятого століття.

Ремарк народився в Оснабрюке, Германія, у католицькій робочій родині 22 червня 1898 року. У 18 років він потрапив до армії, а 12 червня 1917 року був направлений на Західний фронт. 31 червня отримав поранення у ліву ногу, праву руку й шию та провів останок війни у воєнному госпіталі у Германії. Після війни він працював бібліотекарем, вчителем, журналістом, редактором, бухгалтером.

У 1929 році опублікували свій найбільш відомий роман — «На західному фронті без змін» під псевдонімом Еріх Марія Ремарк (він змінив друге ім’я на честь своєї матері, яка померла у 1918 році), який описував жорстокість війни з точки зору 20-річного солдата. Потім вийшли ще кілька антивоєнних творів; простою, емоційною мовою в них реалістично змальовувалася війна і післявоєнний період. Інша точка зору, що прославляла війну, була представлена «Стальним штурмом» (In Stahlgewittern) Ернста Юнгера. Як і Ремарк, Юнгер теж був учасником війни.

У 1933 році нацисти заборонили і спалили твори Ремарка, оголосивши, що Ремарк ніби нащадок французьских євреєв і його справжнє прізвище Крамер (слово Ремарк, записане навпаки). Цей «факт» до сьогодні наводиться у деяких біографіях, недивлячись на абсолютну відсутність будь-яких свідчень.

У жовтні 1925 року Ремарк одружився на Ільзі Ютті Замбоні, колишній танцівниці. Ютта протягом багатьох років страждала від сухот. Вона стала прообразом для кількох героїнь творів Ремарка, зокрема і для Пат з роману «Три товариші». Шлюб тривав трохи більше 4 років, після чого вони розлучилися. Втім, у 1938 році Ремарк знову уклав з Юттою шлюб — щоб допомогти їй покинути Німеччину та отримати можливість жити в Швейцарії, де в той час жив він сам, а пізніше вони разом поїхали до США. Офіційно розлучення було оформлене лише у 1957 році. Письменник до кінця життя виплачував Ютті грошову допомогу, а також заповів їй 50 тисяч доларів.

У 1958 році Ремарк одружився на голлівудській актрисі Полетт Годар. В тому ж році повернувся до Швейцарії, де і прожив решту життя. Помер Ремарк 25 вересня 1970 у віці 72-х років у місті Локарно. Похований на швейцарському кладовищі Ронко в кантоні Тічино. Годар похована поруч з ним.

Еріха Марія Ремарка вважають одним з письменників «втраченого покоління». Ця група «розсерджених молодих людей», які пройшли жахи Першої світової війни і побачили післявоєнний світ зовсім не таким, яким він бачився з окопів. До цього покоління належали також Олдінгтон, Дос Пассос, Хемінгуей і Фіцджеральд. Їх книжки шокували західну публіку.