«Альфа» в житті та на війні. Повне зібрання у 2-х частинах. Гулліверов С. (ЦНЛ)

У захоплюючій живій манері в книзі розповідається про повну небезпек і пригод службу українських військовослужбовців спецпідрозділу «Альфа» з охорони дипломатичного представництва України в охопленому війною Іраку.

Читач дізнається масу захоплюючих подробиць про протистояння в цій країні, особливості підготовки елітних військ і не тільки про це.

Передмова:

Що суспільство знає про українську «Альфу»? Тільки те, що це секретний підрозділ спеціального призначення, закритий «грифами і допущеннями». Кожен хоче зазирнути за цю завісу таємничості, дізнатися інформацію про цей підрозділ і його співробітників. Так склалося за багато десятиліть, ще з часів Радянського Союзу, що «відомість» деяким розвідникам або спеціальним заходам приносить «провал». І тільки після цього надбанням гласності стають імена і назви спеціальних підрозділів. Адже в роботі спеціальних служб більше позитивних результатів, ніж «осічок» і провалів.

У цій книзі мій соратник і колега відкриває завісу роботи українського спеціального підрозділу антитерору в місцях постійної дислокації і за кордоном. У багатьох випадках, саме за діяльністю Українського посольства, іноземні громадяни і спецслужби судять про нашу державу. Про її силу, стійкість і могутність.

Так, дійсно, в надрах міністерств виникали міжвідомчі робочі конфлікти, куди ж без цього в їхній нелегкій праці. І потрібно віддати належне їхнім керівникам, всі непорозуміння закінчувалися знаходженням взаєморозуміння. Я, як Президент Міжнародної асоціації ветеранів підрозділів антитерору «Альфа», і асоціація в цілому не могли і не мали права дистанціюватися від цих подій. Ми допомагали врегулювати конфлікти в МЗС і частково забезпечували виїжджаючі групи необхідним імугіцеством, дуже необхідним в умовах військових дій. Як розповідається в цій книзі, в житті, незважаючи на всі труднощі і перипетії, хлопці єдиною командою виконали свій обов'язок перед Батьківщиною. Тут описується робота і служба підрозділу зсередини, навчальні заняття, особисті переживання, позбавлення, взаємодія і приклади згуртованості. Досвід набувається роками і десятиліттями і не повинен залишатися тільки в головах співробітників, він повинен передаватися з покоління в покоління. І тільки при спадкоємності поколінь, старшим товаришам можна буде, безумовно, пишатися своїми бойовими досвідченими колегами.

На жаль, війни постійно переслідують людство, ніхто не міг припустити і уявити, що вони охоплять і територію нашої країни. Книга написана до подій 2014 року. Сприймати і оцінювати події, в ній описані, потрібно відповідно до принципу «історизму», тобто за законами мірками і жанрами того часу. Це наша історія, її не можна забувати і від неї небезпечно відвертатися. Її потрібно пам'ятати, шанувати і робити правильні висновки...